L'Officiel ART Ukraine запросив галеристку та кураторку Марину Щербенко поділитися своїми думками щодо сучасних викликів, які постали перед культурними інституціями в Україні, а також стосовно переосмислення діяльності музеїв, галерей та артцентрів.
Під час повномасштабної війни, коли культурна спадщина України опинилася під загрозою знищення, деякі організації стали на її захист та підтримку. Їхні представники, об’єднані спільною метою, вживають усі можливі заходи, щоб уберегти унікальні артефакти, музеї та історичні пам'ятки від безжального руйнування. Завдяки цьому культурне надбання України не лише має змогу вижити в епоху воєнних випробувань, а й стати світовим символом відновлення та непереможності.
У березні 2022 року відповідь на російську агресію зумовила появу волонтерської ініціативи «Штаб порятунку спадщини». Його співзасновник, громадська організація «Тустань», координує допомогу, фіксує втрати та зберігає українську культуру Музейний кризовий центр, створений 3 березня 2022 року, підтримує українські музеї під час війни, але багато з них залишаються мішенями для російських ракет, зазнають збитків. Інформація щодо окупованих територій наразі обмежена.
Світовий фонд пам’яток (WMF) підтримує захист культурної спадщини України від російської агресії, надає підтримку фахівцям і сприяє відновленню пошкоджених об’єктів. WMF співпрацює з міжнародними партнерами з метою задоволення термінових потреб об'єктів спадщини в Україні.
Сучасні митці та культурні діячі України отримали потужний виклик і мають зберегти свій виразний, вільний голос, пройшовши через випробування війною. У цьому контексті подібні фонди та організації забезпечують необхідну підтримку, що дозволяє українським творчим діячам не лише пережити війну, а й зберегти свій унікальний внесок у світову культуру.
Український Культурний Фонд запустив програму «Культура без бар’єрів», щоб створити доступне середовище для маломобільних груп та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Проєкт пропонує безбар’єрний доступ до культурних подій для всіх громадян у комфортному оточенні, а також підтримку ментального відновлення через мистецтво для захисників і захисниць України.
«Вибачте Номерів Немає» – це міжнародна резиденція сучасного мистецтва в Ужгороді, що сприяє творчій практиці та обміну ідеями в культурному середовищі Закарпаття. Протягом місяця резидент розробляє проєкт чи виставку, а також може провести лекцію або воркшоп. Створена у 2016 році, ця резиденція допомагає художникам досліджувати місцевий контекст і взаємодіяти з культурною спадщиною Закарпаття.
Громадська організація «Музей сучасного мистецтва» та партнери створили Український Мистецький Фонд Екстреної Допомоги, щоб підтримати культурних діячів під час війни. Організація забезпечує фінансову допомогу та виплачує стипендії, надаючи пріоритет терміновим потребам виживання та розвитку. Місія – зберегти та розвивати українську культуру в умовах війни.
PEN America's Artists at Risk Connection (ARC) запровадили грант для українських художників, які через війну потребують екстреної допомоги. Гранти надають термінову фінансову підтримку та допомагають у розвитку тим, хто може продовжувати творити. Засновано грант за підтримки фондів Хелен Франкенталер та Енді Воргола.
Уряд, приватні та громадські організації у Данії створили ініціативу для допомоги митцям, які були змушені виїхати з України через війну. Пропонуються короткострокові резиденції, робочі приміщення, фінансова допомога, базові умови перебування.
ПЕРЕХОДИМО ДО БЕСІДИ З МАРИНОЮ ЩЕРБЕНКО. Вона поділиться своєю експертною думкою щодо того, як зберігається культурна спадщина України.
Які заходи вживає керівництво українських музеїв для збереження та евакуації культурних об'єктів в умовах війни?
Керівництво українських музеїв впроваджує низку стратегій для безпеки та збереження культурних цінностей в умовах війни. Ці заходи охоплюють евакуацію предметів мистецтва, використання передових технологій задля створення цифрових копій, а також навчання персоналу ефективного реагування на надзвичайні ситуації тощо. Також українці шукають підтримки з боку міжнародної спільноти та можливості проведення інформаційних кампаній з метою залучення уваги до проблеми збереження культурної спадщини.
Приміром, нещодавно 70 шедеврів українського мистецтва були таємно у двох вантажівках вивезені з Києва до Іспанії. Ця небезпечна подорож на відстань 3500 кілометрів відбувалася під час ракетних обстрілів. Мистецькі об’єкти нині тимчасово виставлені в Музеї Тіссен-Борнеміса в Мадриді. Це найбільша колекція сучасного українського мистецтва такого рівня, що коли-небудь залишала Україну. Процес евакуації був настільки ризикованим, що жодна компанія не погодилася застрахувати твори під час подорожі. Цю евакуацію організував Національний художній музей України спільно з Музеєм Тіссен-Борнеміса, і вона була погоджена президентом України Володимиром Зеленським.
Але ж багато унікальних предметів культурної спадщини країни вивезли росіяни! Від 31 жовтня до 4 листопада 2022 року, під час окупації Херсона російськими вій ськами, з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка було викрадено та вивезено в Сімферополь 80% фондів. За словами заступника директора Херсонського музею Ганни Скрипки, з 13 500 творів мистецтва музею було забрано 10 000 об’єктів, серед яких картини, малюнки, гравюри та монети, українські ікони 17–20 століття. Цей акт спланованого пограбування музейної колекції та холоднокровної операції зі стирання історії України зафіксували у своїй відеороботі «Вибухи біля музею» художники Ярема Малащук і Роман Хімей.
Російські військові під час війни також викрали артефакти з кількох інших українських музеїв. В Маріуполі російські військові викрали цінні картини, релігійні реліквії та інші предмети з трьох музеїв: Маріупольського музею місцевої історії, Музею народного побуту та Художнього музею імені Куїнджі. З Музею місцевої історії в Мелітополі були вкрадені рідкісні скіфські золоті артефакти. Всі ці випадки викрадення культурних цінностей є воєнними злочинами.
Як війна впливає на реєстр національних пам'яток в Україні та які вживаються заходи для їх захисту та збереження в умовах конфлікту?
Війна має значний вплив на реєстр національних пам'яток країни. За даними UNESCO, станом на 15 листопада 2023 року було підтверджено пошкодження 329 об'єктів нашої культурної спадщини з 24 лютого 2022 року.
Заходи для захисту та збереження пам'яток в умовах війни включають маркування культурних об'єктів символом Blue Shield, який вказує на їхній особливий статус як захищених зон відповідно до міжнародного права. Також використовується супутниковий моніторинг для оцінки пошкоджень.
Ці заходи важливі не тільки для збереження історичної та культурної спадщини, а й для підтримки національної ідентичності та культурного розмаїття України. Тому що з початку лютого ситуація з охороною та збереженням культурної спадщини суттєво погіршилися – зруйновані сотні об'єктів культурної спадщини. Окремі міста знищено і перетворено на суцільні руїни.
Як ви оціните вплив міжнародної підтримки, спрямованої на збереження культурної спадщини України, зокрема на їхню ефективність у врядуванні та відновленні? Які конкретні результати маємо і які можливості отримують українські організації та митці?
Міжнародна підтримка нам зараз особливо необхідна. Вона забезпечує необхідні ресурси та експертизу для захисту й відновлення культурних об'єктів, а також підтримує українських митців та культурні організації. Звісно, коли наші пам’ятки щодня під загрозою знищення, складно відповісти на запитання, наскільки ефективна підтримка і допомога, але ми вдячні, що вона є і вона помітна. Наведу окремі приклади.
Europa Nostra та Global Heritage Fund ініціювали спільну краудфандингову кампанію для підтримки оборонців української спадщини, яка зазнає небезпеки. UNESCO вживає заходів для захисту культурних об'єктів, зокрема шляхом їх маркування та аналізу супутникових зображень для оцінки пошкоджень.
The European Commission запускає спеціальні дії з метою обміну знаннями та розбудови потенціалу українських фахівців задля реконструкції об'єктів культурної спадщини, а також готова надавати невідкладне обладнання для захисту української культурної спадщини. Крім того, існує ініціатива Save the Ukraine Monuments, мета якої – збереження цифрової документації української культурної спадщини.
Всі ці заходи відкривають нові можливості для наших організацій, забезпечуючи їм ресурси та підтримку задля збереження та відновлення культурних об’єктів.
The European Commission активізує свої інструменти для підтримки українських митців та професіоналів культури. У межах робочої програми Creative Europe на 2023 рік виділено спеціальний фонд розміром 5 млн євро для підтримки українських митців і культурних організацій. Така підтримка дозволяє нашим митцям продовжувати творчу діяльність та зберегти культурну ідентичність України.
Як українські митці та культурні діячі адаптують свою творчість до умов воєнного стану? Які виклики приймають?
Перед українськими митцями та культурними діячами постають значні виклики, в тому числі збереження та захист культурної спадщини в умовах війни, власна безпека та виживання, а також продовження творчої діяльності в умовах обмежених ресурсів.
Під час воєнного стану багато художників почали підтримувати військових, використовуючи свої зв'язки для збору коштів та надання допомоги. Музейні працівники та куратори взяли на себе відповідальність за збереження та евакуацію творів мистецтва під час бомбардувань.
Українські культурні інституції адаптували свою роботу, зосередивши зусилля на інтеграції нашої культури за кордоном. Це допомагає світовій спільноті краще розуміти нашу ідентичність і підкреслює, що Україна – прогресивна, талановита країна з глибокою та цікавою історією. Ці зусилля спрямовані на демонстрацію нашої культури як частини міжнародного контексту. А також виправляє колоніальне мислення, що відносило багатьох митців і значну частину української культурної спадщини та її авторів до російської.