У світовий прокат вийшла стрічка «Смерть Робіна Гуда» режисера Майкла Сарноскі, відомого за фільмами «Свиня» та «Тихе місце: День перший». Головну роль виконав Г'ю Джекман, який постав перед глядачами у незвичному образі легендарного розбійника. Нова екранізація кардинально відрізняється від усіх попередніх версій історії про Робіна Гуда.
На відміну від класичних пригодницьких фільмів, де герой постає благородним захисником бідних, цього разу автори звернулися до старовинної балади про останні дні життя Робіна Гуда.
Події розгортаються у 1247 році. Робін уже давно залишився сам і живе далеко від людей. Його відвідує давній друг Малий Джон, який просить допомогти врятувати сім’ю від ворогів. Саме після цієї кривавої сутички головний герой отримує важкі поранення та опиняється в монастирі, де за ним доглядає сестра Бригіда.
Саме в монастирі історія змінює напрямок. Якщо перша частина фільму насичена жорстокими боями та реалістичними сценами насильства, то друга перетворюється на психологічну драму про каяття, провину та пошук внутрішнього спокою. Робін приховує своє ім’я й намагається залишити минуле позаду, однак старі гріхи наздоганяють його.
Режисер Майкл Сарноскі пояснює, що його найбільше цікавила не історична достовірність, а сила людських історій та легенд. На його думку, Робін Гуд сам створив міф про себе, який згодом почав жити окремим життям. Ця ідея перегукується із сучасністю, коли соціальні мережі дозволяють людям формувати власний образ, який часто не відповідає реальності.
Г'ю Джекман повністю змінив зовнішність заради ролі. Для актора створили довге сріблясто-сиве волосся, густу бороду та спеціальний грим, який зробив його старшим і майже невпізнаваним. Над образом працювали художники з гриму та костюмів, а зйомки проходили в Ірландії. Одяг героя виготовляли вручну з натуральних матеріалів, щоб максимально передати атмосферу середньовіччя.
Критики високо оцінили акторську гру Джекмана та Джоді Комер, яка виконала роль сестри Бригіди. Також відзначають операторську роботу, музичний супровід і декорації. Водночас думки щодо самого фільму розділилися. Частина оглядачів називає його сміливим переосмисленням легенди, тоді як інші вважають, що надто повільний темп і велика кількість філософських роздумів роблять стрічку менш захопливою для широкої аудиторії.