Український інженер з кібербезпеки Роман Олійник пропонує новий спосіб перевірки цифрових текстів — не просто визначати, чи використовувався ШІ, а й знаходити зміни в конкретному документі. Про його розробку активно пишуть американські наукові медіа та називають її унікальною.
«Уявіть, що текст має власний цифровий паспорт. Він не містить самого тексту, але дає змогу перевірити, чи відповідає документ оригіналу. За таким принципом працює моя розробка».
Під час створення тексту система формує спеціальну цифрову квитанцію, за допомогою якої згодом можна перевірити його цілісність. Якщо документ змінили, перевірка допомагає визначити, де саме з’явилися правки, аж до рівня окремого речення. Звичайні детектори ШІ намагаються визначити, чи міг текст бути створений алгоритмом. Але це не завжди допомагає встановити, чи хтось підмінив частину документа після його погодження.
«Людям потрібна відповідь не на запитання «чи був тут ШІ», а на інше: «це той самий текст? І якщо ні — де саме його змінили?» — пояснює Роман Олійник.
При цьому технологія не намагається оцінювати авторство будь-якого тексту з інтернету. Для перевірки потрібна відповідна цифрова квитанція, створена під час формування оригіналу.
«Моя задача, щоб жодну людну не звинуватили без доказу», — каже Олійник, пояснюючи, чому вважає важливим відрізняти підтверджені факти від припущень.
За розробкою стоїть десятирічний досвід Олійника у сфері мережевої безпеки. Він працював над стандартами захисту даних і системами безпеки для великих американських компаній, де значна частина роботи залишається конфіденційною. Технологію перевірки текстів команда розвиває як окремий напрям. Заявку на її патентування подали до Патентного відомства США за прискореною процедурою. Розробник також повідомляв про плани відкрити код, технічну специфікацію та результати тестування, щоб інші фахівці могли ознайомитися з принципом роботи системи й оцінити її можливості.