До Дня Києва редакція «L’Officiel Україна» запросила українських креативників поділитися улюбленими локаціями міста. У цій добірці — місця, які вирізняються красою та особливими сенсами для наших героїв. Від затишних закладів до мальовничих локацій — оглядаємо Київ крізь призму українських дизайнерів, митців, дослідників та інших креативників.
Катя Сільченко
«Перше місце — звичайно, наш бутик theCOAT на вулиці Первомайського. Я буквально живу тут із ранку до вечора, тому він і є моїм найзатишнішим місцем у місті. Я щиро запрошую всіх просто прийти до нас у дворик, попросити нашого гест-менеджера приготувати каву і спокійно посидіти. Інколи наші клієнти так роблять, а звідси потім йдуть пішки в напрямку Кловського саду, у який я теж люблю заходити, бо мені приємно, що не тільки всередині а й зовні люди наповнюють простори красою та життям.
Повертаючись можу забігти в будь-який з ресторанів поруч на будь-який смак: чи то італійську кухню в Bigoli, класні два ресторани у Good Wine, грузинську — у Шоті, українську — у Sho, здорову їжу — у Good Girl .
Друга моя улюблена вулиця Городецького, вона красива по-особливому, і мені дуже приємно бачити, як там відкриваються ресторани і українські дизайнери знаходять собі все більше простору. Третє — ресторан «La Veranda» на Богомольця, на старих Липках. Там було моє перше побачення з чоловіком, тому вона для мене особлива. Тихо, затишно, є дворик і якась своя магія.
І наостанок культурний календар міста. Я завжди прошу асистентку раз на тиждень надсилати мені, що цікавого відбувається в Києві: виставки, локації, події. Зараз наприклад Книжковий Арсенал і це вже підказка для вас теж куди піти на вихідних».
Аліна Качоровська
«Місце одне – Поділ! Люблю тут кожну вулицю і людей із цих вулиць: від ранкового хліба зі «Спельти», фермерських квітів із Житнього ринку, келихів ігристого у Win Bar чи на руфтопі Bursa, прохолодного двору біля Староакадемічного корпусу Могилянки до фонтану перед Іллінською церквою, тихої Притисько-Микільської вулички та баскетбольного майданчика біля «Самосаду». А Спаська – то взагалі окрема любов: саме тут Поділ відчувається найбільш живим».
Юлія Ярмолюк
Костянтин Омеля
«Для мене особливим місцем у Києві назавжди залишиться Вулиця Ярославів Вал. Пам’ятаю, як вперше приїхав до Києва, вийшов із метро Золоті ворота і разом із подругою гуляв Ярославовим Валом. Тоді мене вразило все — архітектура, люди, сама атмосфера цього місця. Здавалося, ніби я потрапив у якийсь інший світ, неймовірно красивий і живий. Навіть зараз від цих спогадів у мене мурашки по шкірі.
Ще одне особливе для мене місце — простір біля Національний музей історії України, звідки відкривається вид на Андріївську церква. Це казкова локація, де поєднуються архітектура, простір і та сама неповторна атмосфера, яка може існувати лише в Києві»
Анна Верещака
«Місце, куди я постійно повертаюсь, — це моя майстерня на Печерську. Айфон автоматично додав її в категорію «робота», але для мене це щось значно важливіше. Навесні там усе в тополиному пуху, взимку — холодно й іній на вікнах. І попри це я її дуже люблю. Я знаю, що майстерня могла б бути будь-де — комфортнішою чи більш «правильною», але ні. Це моя промка на Печерську, біля «Дублеру».
Друге місце сили — ботсад Гришка. Така собі «Нарнія» посеред бетонного Києва. На території є кав’ярня «Іона» — пам’ятаю, як ми з друзями випадково знайшли її років три тому. Стоїш собі в черзі за фільтром разом зі священниками.
Ще взимку я любила малювати в оранжереях Гришка. Мені навіть пропонували доглядати за кактусами.
Взагалі, виявилося, що я дуже люблю Печерськ».
Христина Дзюба
«Люблю Київ усім серцем — його людей, околиці, цвітіння каштанів, постійний рух і ритм життя. І, звісно, місця, в які завжди хочеться повертатись. Серед них — Ботанічний сад імені М. Гришка, для мене це місце про спокій і затишок, там хочеться просто мовчки гуляти, бути на своїй хвилі й трохи зупинятись та помріяти.
Ще одне особливе місце — простір Aqyar Ceramics, створений Ельвірою Демерджи, де народжуються керамічні вироби. Люблю заходити туди, розглядати кожен виріб, поповнювати свою колекцію й долучатись до самого процесу створення.
Окремо люблю Рейтарську — за атмосферу, улюблені українські бренди й матчу в Katimo Cafe. Але найбільше — за відчуття життя, на мить здається що війна закінчилась.
І наостанок у цій підбірці згадаю заклад Cacio Pepe, де завжди смачно, але тут є ще й найкращий у моєму житті тірамісу. У Києві так багато прекрасного, що хочеться згадувати все».
Ілля Чопоров
«Щоразу повертаючись на Поділ, а саме в сквер біля кінотеатру «Жовтень», я відчуваю легке тремтіння адже тут я провів велику частину свого життя: тут я гуляв з друзями, вчився, закохався та декілька разів знайшов себе».
Євгенія Гапчинська
«Костел на Костьольній — у найскладніші моменти мого життя він лікує мою душу і дає відповідь на внутрішні питання. Я православна, але двері завжди відкриті, і в будь-який час можна зайти, сісти на стілець і... біль вгамовується. Це схоже на диво. Мені подобається відкритість до людей і спокій, який оселяється всередині мене.
Звісно, це також моя галерея на Михайлівській. Це місце, де живуть мої картини, це втілення моїх мрій. Люблю довго дивитись у вікно і спостерігати, як тече життя. Нескінченність руху, живий Київ — це Михайлівська. Судина, яка простяглась від серця Києва — Хрещатика, до Михайлівського собору, а далі — до Софії. Люблю і дякую долі!
Кав’ярня Blur — обожнюю знайти вільне місце під величезною вишнею, особливо, коли вона квітне. Накриває тебе з головою своїми «квітучими лапами». Насолоджуюсь виглядом сучасних молодих людей. Відчуваю їхню впевненість, життєствердність. Відчуваю щастя тут. Заплющую очі і наповнююсь радістю від людської присутності. Як бонус — кава від Бога».